вѣсть бо приде к немѹ. ѡже Ногаи передилъ его. ко Краковѹ прити. ЛИ ок. 1425, 296 об. (1283).
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
випереджати — а/ю, а/єш і випере/джувати, ую, уєш, недок., ви/передити, джу, диш, док., перех. 1) Рухаючись в одному напрямку з ким , чим небудь швидше, обганяти, опинятися попереду. || Робити, виконувати що небудь раніше від когось. || З являтися десь раніше… … Український тлумачний словник
випередити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
